Мені довелося попрацювати на телевізійному каналі.
Я починав як відеомонтажер, який монтував сюжети для поточних новин. А саме. Оператор з журналістом знімали сюжет, журналіст робив сценарій та диктовку. Задача монтажера нарізати відео за сценарієм і підставити закадровий голос. У новинах потім, ведучий каже: «А тепер про це детальніше розповість наш колега…» і в прямому ефірі асистент режисера запускає цей відеофайл, заздалегідь змонтований. А буває просто треба склеїти кілька фотографій або відео камер спостереження, як правило, взятих з інтернету і також зробити з цього короткий відеоролик (30-40 сек). Його асистент режисера запускає, коли диктор розповідає про ці новини, щоб глядачу не було нудно весь час дивитися на нього.
Також мені доводилося монтувати передачі. Наприклад «Кулінарне шоу». Це виїхала команда операторів і режисера в ресторан, розставили там кілька камер і протягом кількох годин усі ці камери безперервно знімали шоу. Режисер кричить, працівники ресторану переживають. Все це можна бачити на знятому відео. І в результаті виходить передача 15-20 хвилин, яка монтувалася з багатогодинного, багатокамерного відео. Приблизно так само монтував і ток-шоу з телемостами. Тільки кілька камер у нашій студії та кілька в іншому місті. Все зводиш, зайве вирізаєш, звук вирівнюєш, музику накладаєш. Ну і колірокорекція, звичайно.
Бувало, доводилося переробляти початкові-кінцеві заставки новин. То треба логотип змінити, то рік, то зміну кадрів підправити, щоб у такт музиці тощо. Не обійшло стороною і створення нових заставок для ток-шоу.
Потім я почав працювати в ефірній. Але про це наступного разу.
Робота телевізійного каналу. Погляд зсередини. Частина 2 (ефірне мовлення)
