Мозок

Сьогодні хочу поговорити про бич нашого часу – соціальні мережі. Завдяки їхньому вмінню підлаштовуватися під інтереси, темперамент та соціальну приналежність конкретної людини, вони поглинають нас цілком. Як це відбувається?
Людський мозок, як і тіло при фізичних вправах, споживає дуже багато енергії під час інтенсивної роботи. Організм, керуючись економією, намагається уникати таких витрат, подаючи сигнали не робити цього. Людині не хочеться копати яму, як і не хочеться багато думати над завданням. Однак, якщо ми долаємо себе, відбуваються значні зміни: м’язи ростуть, якщо копаємо яму, а мозок формує нові нейронні зв’язки під час вирішення завдань.

Процес утворення нових нейронних зв’язків називається синаптогенез. Це включає формування синапсів – контактів між нейронами, якими вони передають сигнали. Обидва процеси дуже енерговитратні. Як людині вдається долати себе? Що його мотивує?
Гормон окситоцин!

Окситоцин

Окситоцин, відомий як “гормон кохання”, відіграє ключову роль у зменшенні стресу та підвищенні почуття задоволення. У фізіологічному сенсі не викликає залежності, як наркотики чи алкоголь. Однак, у психологічному сенсі можна говорити про схильність до поведінки, що стимулює її повторне виділення. Люди прагнуть ситуацій, що викликають щастя, любов чи прихильність, таким як обійми, поцілунки, соціальні взаємодії чи громадська діяльність. Звісно, окситоцин виділяється, коли яма викопана чи школяр вивчив вірш.
Однак, окситоцин також виділяється при перегортанні соціальних мереж. Нам не потрібно докладати зусиль, але окситоцин все одно виділяється. Немає протисили. Тому соцмережі такі небезпечні і так сильно захоплюють нас.

Кліпове мислення

Кліпове мислення – це термін, що описує стиль сприйняття інформації, характерний сучасного цифрового суспільства. Воно характеризується фрагментованістю та поверховістю сприйняття, а також низькою здатністю до тривалої концентрації. Основні аспекти кліпового мислення:

• Фрагментованість інформації: Люди споживають інформацію невеликими, короткими фрагментами, часто не пов’язуючи їх у єдине ціле. Приклади включають короткі відео на YouTube, пости у соціальних мережах та заголовки новин.
• Низька здатність до концентрації: Перехід від одного інформаційного фрагмента до іншого знижує здатність до тривалої концентрації, що ускладнює поглиблене осмислення.
• Швидка переробка інформації: Кліпове мислення потребує швидкої обробки інформації, що може призвести до поверхневого розуміння складних тем.
• Вплив технологій: Інтернет, соціальні мережі та цифрові пристрої посилюють кліпове мислення. Постійне оновлення стрічок новин та повідомлення на смартфонах сприяють постійному переключенню уваги.
• Критичне мислення: Зниження здатності до тривалої концентрації та глибокого аналізу може негативно впливати на критичне мислення та здатність до усвідомленого прийняття рішень.

Наукові дослідження показують, що кліпове мислення має як позитивні, і негативні наслідки. З одного боку, люди швидко адаптуються до умов, що змінюються, і швидко обробляють інформацію. З іншого, поверхове сприйняття інформації може призвести до недостатнього розуміння складних тем та зниження здатності до вирішення проблем.
І, звичайно, для повноцінного життя без розуміння складних тем до нас на допомогу приходить штучний інтелект. Ми можемо стати свідками народження нового біологічного виду людей. Добре це чи погано – життя покаже.

Ось. Наболіло – висловився. Отримав порцію окситоцину.